ОСВІТНІ ПРОГРАМИ

Освітня програма

для 1-11 класів

Киїнського ліцею імені Костянтина Светенка

Киїнської сільської ради

на 2022-2023 навчальний рік

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Киїнський ліцей імені Костянтина Светенка Киїнської сільської ради  розташований за адресою:  вулиця Перемого, буд.11, корп.1. 

Засновник: Киїнська сільська рада.

Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 30.08.2022,1000601070007000119. 

Ліцензія: № 332 (Розпорядження  Чернігівської обласної державної адміністрації від 28.05.2019 року).

За Cтатутом Киїнський ліцей імені Костянтина Светенка Киїнської сільської ради є комунальним закладом освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття початкової, базової та повної загальної середньої освіти. Статут закладу (ідентифікаційний код 21402369), затверджений 12 сесією VIIІ скликання Киїнської сільської ради від 05 серпня 2022 року.

Метою Киїнського ліцею імені Костянтина Светенка Киїнської сільської ради на 2022-2023 навчальний рік, який дає повну загальну середню освіту,  є гармонійний розвиток, виховання і соціалізація особистості,  здатної до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Повна загальна середня освіта Киїнського ліцею імені Костянтина Светенка Киїнської сільської ради  на 2022-2023 навчальний рік включає три рівні освіти, визначені нормативно-правовою базою України:

• початкова освіта тривалістю чотири роки;
• базова середня освіта тривалістю п’ять років;
• профільна середня освіта тривалістю два роки.

Освітня програма Киїнського ліцею імені Костянтина Светенка на 2022-2023 навчальний рік розроблена відповідно до:

• Конституції України (ст.53);
• Закону України «Про освіту» с. 33 та частини першої статті 57 Закону України «Про освіту» (із змінами, внесеними Законом України «Про внесенням змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану» від 15.03.2022 №2126-ІX, що набув чинності 20.03.2022, Законів України «Про повну загальну середню освіту» ст.11, «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;
• розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р.№988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;
• розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»;
• постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. №778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад»;
•  постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» ( із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України №688 від 24.07.2019, №898 від 30.09.2020);
• постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 7 серпня 2013р. №538);
• постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» із змінами, внесеними згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 588.
• наказу МОН України від 11.09.2009 №854 «Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі»;
• наказу МОН України від від 12.08.2022 № 743 «Про затвердження типової освітньої програми для учнів 1-2 класів ​закладів загальної середньої освіти», розробленої під керівництвом О. Я. Савченко.
• наказу МОН України від від 12.08.2022 № 743 «Про затвердження типової освітньої програми для учнів 3-4 класів ​закладів загальної середньої освіти», розробленої під керівництвом О. Я. Савченко.
•  наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;
• наказу МОН України від 20.04.2018 №408, у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 №464 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»;
• наказу МОН України від 13.07.2021 № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”, наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»;
• листа МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі»;
• листа Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 р. №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»;
• наказу МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»;
• листа МОН України №1/9-322 від 18.05.2018 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей»;
• Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205;
• Постановою головного державного санітарного лікаря України від 26.08.2021 №9;
• Стратегії розвитку Киїнського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Костянтина Светенка Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.
• Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 №1115, власного Статуту.

Освітня програма враховує інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти в 2022/2023 навчальному році, затверджені листом МОНУ №1/9530-22 від 19.08.2022.

У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, яка розпочалась у 2020 році, що також має місце в Україні, та необхідністю ведення карантинних заходів задля запобігання поширенню вірусних хвороб,   організації освітнього процесу в умовах воєнного/післявоєнного стану, забезпечення якісного виконання освітньої програми в 2022/2023 навчальному році в школі можливе впровадження дистанційного навчання за допомогою платформ Zoom, Google, Classmeet.

У 2022/2-23 навчальному році пріоритетними напрямами освітньої діяльності в ліцеї є:

• продовження реформи загальної середньої освіти відповідно до Концепції «Нова українська школа», впровадження у 5 класах нового Державного стандарту базової середньої освіти;
• забезпечення засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
• забезпечення наступності освітніх програм усіх рівнів;
• організація освітнього процесу після вимушеного переривання його звичного перебігу, викликаного спочатку тривалими карантинами, потім – військовою агресією російської федерації на території нашої держави;
• організація навчальної діяльності здобувачів освіти в умовах поєднання різних форм організації освітнього процесу;
• посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції, просвіти з питань особистої безпеки;
• психологічна допомога учасникам освітнього процесу. 

У 2022/2023 навчальному році функціонуватимуть 19 класів, в яких будуть навчатися 397 учнів. Ліцензійний обсяг закладу – 650 учнів. 

Заклад здійснює освітній процес українською мовою за денною формою навчання в одну зміну, тривалість навчального тижня в закладі – 5 днів. Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітній процес у закладі організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. 

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – 01.09.2022 – 31.12.2022

ІІ семестр – 01.01.2023 – 31.05.2023

Упродовж навчального року для учнів проводитимуться канікули (орієнтовно):

осінні – 31.10.2022 – 06.11.2022 (7 днів);

зимові – 01.01.2023 – 15.01.2023 (16 днів);

весняні – 27.03.2023 – 02.04.2023 (7 днів). 

Перерви між уроками 10, 15 або 20 хвилин, що передбачено Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти

Для учнів 1-х- 3-х класів організовано групу подовженого дня. 

Режим роботи ГПД:

Режим дня в закладі підпорядкований створенню оптимальних умов для здійснення успішної освітньої діяльності. Розклад уроків складається з урахуванням динаміки працездатності учнів протягом дня, тижня, семестру, чергування видів діяльності і раціонального розподілу навчального навантаження.

Навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної і старшої школи. Державна підсумкова атестація буде проводитися відповідно до чинного Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07.12.2018 № 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.01.2019 за № 8/32979. Згідно з рішенням педагогічної ради Киїнського ліцею імені Костянтина Светенка (протокол від 30.08.2022 №1) навчальні екскурсії та навчальна практика у 1-8-х, 10-х класах не проводяться упродовж навчального року.  З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов за погодженням з відповідними місцевими органами управління освітою можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул, зокрема, можуть проводитись для учнів 1-х класів додаткові тижневі канікули, орієнтовно з 20 по 26 лютого 2023 року.

Тривалість навчальних занять в закладі:  35 хвилин у 1 класі,  40 хвилин у 2-4 класах та 45 хвилин в середній та старшій ланці (початок занять о 8.30). Перерви між уроками 10, 15 або 20 хвилин, що передбачено Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти.

Річний навчальний план Киїнського ліцею імені Костянтина Светенка включає інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на вивчення навчальних предметів інваріантної складової, введення  курсів за вибором, факультативів, індивідуальних та групових занять, а саме: - у 1 класі виділено додаткову годину для підсилення предметів інваріантного складника, а саме: української мови/навчання грамоти за типовою освітньою програмою під керівництвом Савченко О.Я. (1 година на тиждень ), - у 2-4 класах обрано курс за вибором «Зарубіжна література» для розвитку навички читання, усного мовлення, критичного мислення здобувачів освіти.

За рахунок варіативної складової річного навчального плану виділено додаткові години для підсилення предметів інваріантного складника: - у 6-х класах –  математика (по 1 годині на тиждень у кожному класі), - у 7-х класах: українська мова (по 1 годині на тиждень у кожному класі), англійська мова (по 1 годині на тиждень у кожному класі), які викладатимуться за державною програмою, - у 8-9-их класах українська мова (по 1 годині на тиждень у кожному класі), яка викладатиметься за державною програмою.  

   Години варіативної складової профільної середньої освіти передбачаються на збільшення годин щодо вивчення окремих предметів інваріантної складової, упровадження курсів за вибором, індивідуальних та групових занять. Керуючись загальним положенням типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»), у 10-11-х класах (з вивченням української мови та української літератури за філологічним напрямом, на профільному рівні – української філології) виділено додаткові години для підсилення предметів інваріантного складника, а саме: - у 10-11 класах  збільшено кількість годин на вивчення предметів: української мови (по 2 години на тиждень) та української літератури 1 година на тиждень в 10-мому класі та 2 години на тиждень в 11класі),  «Математика (алгебра і початки аналізу)», англійська мова, зарубіжна література по 1 годині на тиждень, викладання предметів здійснюється за державною програмою рівня стандарту.

Враховуючи потреби учнів, побажання батьків, фахову підготовку педагогічних кадрів, організовано курси за вибором: із зарубіжної літератури в початковій школі; українознавства в 6 класах, історії «Видатні постаті України кінця ХVІІІ – початку ХХ століть» в 9-тих класи, креслення (8,9 класи), факультатив «Прекрасне довкола нас» для учнів 5-6 -их класів; факультатив «Юний географ-краєзнавець» (8-і класи); для розвитку творчих здібностей учнів, кращого засвоєння здобувачами освіти програмового матеріалу введені години індивідуальних та групових занять: з англійської мови в 6-их класах, математики в 7-х класах, з української літератури, історії України в 10 класі, географії, історії України  в 11 класі.

Освітня галузь «Мистецтво» у 5-7-х класах буде реалізовуватись окремими предметами «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», викладання яких здійснюється по 1 годині на тиждень з кожного предмета за державною програмою, у 8-9-х класах викладається інтегрований курс «Мистецтво» (по 1 годині на тиждень) за державною програмою.

Предмет «Математика» в 10, 11 класах викладатиметься двома окремими курсами: «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія». Семестрове оцінювання буде здійснюватися на підставі тематичного оцінювання окремо з алгебри і початків аналізу і окремо з геометрії. Семестрова оцінка з математики виводиться як середнє арифметичне семестрових оцінок з двох математичних курсів (алгебри і початків аналізу та геометрії).

Предмет «Фізична культура» реалізується за рахунок варіативних модулів, які визначені шляхом опитування учнів у кожному класі: - 5клас –  легка атлетика, футбол, гімнастика, волейбол, настільний теніс, основи фітнеса; - 6 клас – легка атлетика, футбол, гімнастика, волейбол; - 7-9 класи– легка атлетика, футбол, гімнастика, волейбол, баскетбол; - 10-11-ті класи – легка атлетика, футбол, регбі, волейбол, гандбол. Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту базової середньої освіти і повної загальної середньої  освіти години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 26.02.2020 № 143 у 10-11-х, класах вивчатиметься навчальний предмет «Захист України». Викладання предмета «Захист України» в 10-11-х класах проводитиметься на рівні стандарту (по 1,5 години на тиждень у кожному класі) за рахунок інваріантної складової річного навчального плану, згідно  з  навчальними програми для 10-11-х класів закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698. Поділ класу на групи при вивченні предмета «Захист України» здійснюється окремо для юнаків та дівчат. Курси за вибором, факультативи викладаються за державними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України (додаток 5).

При проведенні занять з інформатики у 2-11-х класах класи діляться на 2 групи, але не менше 8 учнів у групі.

Години навчальних предметів інваріантної та варіативної складових річного навчального плану, що позначені дробовим числом (0,5;1,5;2,5;3,5), викладатимуться упродовж навчального року: ціла частина – щотижнево, дробова (0,5 години) – по 1 годині через тиждень.

У закладі працюють гуртки різних напрямків: художньо-естетичного, природничого, спортивного та технічного.

Заклад забезпечує умови для навчання дітей  з особливими освітніми потребами, створено ресурсну кімнату, оснащену необхідними дидактичними матеріалами та спеціальним знаряддям для занять. Доступ до приміщення закладу для осіб з особливими освітніми потребами можливий (в наявності є пандус).

Організація інклюзивної освіти  здійснюється відповідно до статей 19, 20 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» із змінами, внесеними згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 588.

 У закладі працюють 5 інклюзивних класів для дітей з ООП: 1 кл., 3-А кл., 4-А кл., 5-Б кл., 8-А кл.. Індивідуальні програми розвитку для цих дітей розробляють відповідні команди супроводу, до складу яких входять учителі, асистенти учителів, батьки та представники адміністрації закладу. Години корекційно-розвиткових занять проводять корекційні педагоги у відповідності з рекомендаціями ІРЦ.

    Освітня програма закладу окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової, базової та повної загальної середньої освіти. Освітня програма визначає:

- загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, індивідуальних занять, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення;

- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм,   які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;

- форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.  

Початкова освіта

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

     Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі. Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. 

Загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу НУШ
(1 цикл) визначено 805 годин/навчальний рік, 2 клас НУШ (1 цикл ) – 875 годин /навчальний рік, 3 клас НУШ (2 цикл) – 910 годин/навчальний рік,  4 класи 910 годин/навчальний рік. Загальний обсяг тижневого навчального навантаження для учнів:

- 1-х класів  складає 23 години;

- 2-х класів  складає 25 годин;

- 3-х класів  складає 26 годин;

- 4-х класів  складає 26 годин.

• Відповідно до робочого навчального плану для початкової школи з навчанням українською мовою (Додаток №1), розробленого на підставі типових освітніх програм початкової освіти під керівництвом О. Я. Савченко, затверджених наказом МОН України  від 12.08.2022 № 743 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів ​закладів загальної середньої освіти»,  від 12.08.2022 № 743  «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти»:

• здійснено розподіл  навчального навантаження на тиждень;
• встановлено погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання;
• визначено гранично допустиме тижневе навантаження учнів, що забезпечує реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87, через окремі предмети.

План охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через інтегрований курс «Навчання грамоти» (1 клас), окремі предмети «Українська мова (мова і читання)» (2 клас), «Українська мова. Літературне читання» (3-4 класи), «Іноземна мова (англійська)». Освітня галузь «Математика»  реалізуються через однойменний  предмет – «Математика». Інтегровано вивчається навчальний предмет «Я досліджую світ». При вивченні інтегрованого предмета «Я досліджую світ» здійснюється розподіл годин між освітніми галузями: природнича,  громадянська, історична, соціальна і  здоров’язбережна – разом 3 год./тиждень для учнів 1 – 4 класів. Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров’я», «Фізична культура». Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Дизайн і технології» та «Інформатика». Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

Зміст предметів, які вивчаються в початковій школі, закладений в переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

      У початковій школі здійснюється поділ класів на групи при вивченні інформатики відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

      Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого тижневого навантаження на учнів.

Варіативна складова навчальних планів використовується на впровадження курсу  за вибором «Зарубіжна література» - по 1 годині в 2-А, 2-Б, 3-А, 3-Б, 4-А, 4-Б  класах та спрямована на підсилення вивчення української мови  1 година в першому класі  в інтегрованому курсі «Навчання грамоти».

Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем. Відповідно до чинного законодавства при визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативна тривалість уроків у 1 класі – 35 хвилин, 2 – 4 класах – 40 хвилин.

Очікувані результати навчання та формування компетентностей здобувачів освіти

      Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання формують ключові компетентності учнів:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Форми організації освітнього процесу та методи навчання

Основними формами організації освітнього процесу в закладі є різні типи уроків, екскурсії, віртуальні подорожі, аукціони, квести, які вчителі організовують у межах уроку або в позаурочний час. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів

Важливим компонентом освітнього процесу в початкових класах є оцінювальна діяльність, що здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, суб'єкт-суб'єктного підходів та передбачає партнерську взаємодію вчителя, учнів та їхніх батьків.

У початкових класах  вчителі дотримуються алгоритму діяльності під час організації оцінювання результатів навчальних досягнень учнів та використовувати інструментарій формувального оцінювання, що було запропоновано у:

• Методичних рекомендаціях щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 №813.

Підсумкове тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів здійснюється протягом навчального року за результатами опанування ними теми, кількох тем, розділу програми тощо. Підсумкове завершальне оцінювання здійснюється в кінці навчального року з метою визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання.

Підсумкове завершальне оцінювання навчальних досягнень учнів передбачає узагальнення інформації про їхній навчальний поступ протягом навчального року, при цьому не передбачає проведення окремих діагностичних робіт. Результати підсумкового завершального оцінювання учитель визначає на основі власних педагогічних спостережень, результатів тематичного оцінювання, аналізу учнівських портфоліо та фіксує у Класному журналі і свідоцтвах досягнень.

Свідоцтво досягнень заповнюється вчителем двічі на рік. У жовтні заповнюється лише його перша частина, у травні - перша і друга частини.

У свідоцтві досягнень учитель фіксує розгорнуту інформацію про навчальний поступ учня/учениці у школі протягом навчального року з усіх предметів вивчення за показниками, які відповідають визначеним типовою освітньою програмою очікуваним результатам навчання, та надає рекомендації щодо подальшого навчання. Документ підписують учитель і батьки. Оригінал свідоцтва досягнень надається батькам, а його завірена копія зберігається в особовій справі учня в школі.

Інформація про формувальне та підсумкове оцінювання результатів навчання учня є конфіденційною. Вона обговорюється лише під час індивідуальних зустрічей учителя з учнем/ученицею та його/її батьками або консультацій з фахівцями, які беруть участь у розробленні індивідуальної траєкторії розвитку учня.

Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться  5 років і 8 місяців. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

     Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

-кадрове забезпечення освітньої діяльності: заклад  забезпечений педагогічними працівниками, які мають відповідну освіту та професійно-практичну підготовку;

-навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності: педагогічні працівники закладу використовують навчальні програми, затверджені наказом МОН № 407 від 20.04.2018 року, керуються листом Міністерства освіти і науки України від 19.08.2022 року №1/9530-22 «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти в 2022/2023 навчальному році;

-матеріальне забезпечення закладу на достатньому рівні. Заклад освіти повністю забезпечений меблями, необхідною комп’ютерною та друкувальною технікою; створені  умови для занять фізичною культурою, зокрема школа забезпечена спортивною залою та спортивним майданчиком;

- якість проведення навчальних занять, моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), системи оцінювання навчальних досягнень учнів.    

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Базова  середня освіта

Освітня програма базової середньої освіти  окреслює рекомендовані підходи до планування й організації в Киїнському ліцеї імені Костянтина Светенка Киїнської сільської ради  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Пояснювальна записка

Киїнський ліцей імені Костянтина Светенка Киїнської сільської ради (далі – ліцей) – заклад загальної середньої освіти з українською мовою навчання, який надає освітні послуги по отриманню повної загальної середньої освіти. За Статутом ліцей є комунальним закладом освіти. Статут закладу (ідентифікаційний код 21402369), затверджений 12 сесією VIIІ скликання Киїнської сільської ради від 05 серпня 2022 року.

Освітня програма ліцею розроблена для учнів 6-9 класах.

Заклад забезпечує умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами, які можуть самостійно пересуватися.

Освітню програму базової середньої освіти (другий рівень повної загальної середньої освіти) 6-9 х класів Киїнського ліцею імені Костянтина Светенка Киїнської сільської ради розроблено на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» {Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 538 від 07.08.2013, № 143 від 26.02.2020} (далі - Державний стандарт) і відповідно до:

- Конституції України (ст.53);

-  Закону України «Про повну загальну середню освіту» (ст.11);

- наказу МОН України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;

- наказу МОН України від 03.02.2021р. № 140 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 02 листопада 2016 року № 1319 та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України» - наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»;

- Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205.

Метою Освітньої програми ліцею є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готової до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Ліцей здійснює освітній процес за денною формою навчання в одну зміну, тривалість навчального тижня – 5 днів. Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, визначаються педагогічною радою ліцею у межах часу, передбаченого цією Освітньою програмою та Санітарним регламентом. Режим дня підпорядкований створенню оптимальних умов для здійснення успішної освітньої діяльності. Формами здобуття освіти в ліцеї відповідно до ст.9 Закону України «Про освіту» є:  інституційна (очна (денна)), індивідуальна (екстернат, сімейна (домашня форма), педагогічний патронаж). Права та обов’язки учасників освітнього процесу при організації навчання за інституційною формою визначаються законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та іншими нормативно-правовими актами у сфері загальної середньої освіти. Організація здобуття освіти за інституційною формою здійснюється відповідно до Освітньої програми ліцею. Результати навчання осіб, які здобувають освіту за інституційною формою, мають відповідати вимогам відповідних державних стандартів загальної середньої освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

      Загальний обсяг тижневого навчального навантаження для учнів 6-9-х класів   складає:

для 6-х класів – 33 годин,

для 7-х класів – 33,5 години,

для 8-х класів – 34,5 годин,

для 9-х класів – 36 годин.   

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (додаток 2).

        Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру IІ рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову. Навчальний план для школи ІІ ступеня складений відповідно до наказу МОН України від 20.04.2018 №405 (додаток 1) (з навчанням українською  мовою).

    Варіативна складова навчального плану використовується наступним чином:

1.  Запроваджено курси за вибором: «Українознавство»  6 класи;  історії «Видатні постаті України кінця ХVІІІ – початку ХХ століть» в 9-тих класи, креслення (8,9 класи);

2. Запроваджено факультативи:

«Прекрасне довкола нас»  для учнів 5-6 -их класів; «Юний географ-краєзнавець» ( 8-і класи);

3.Розподілено години на ідивідуальні заняття та групові заняття для розвитку творчих здібностей учнів, кращого засвоєння здобувачами освіти програмового матеріалу: з англійської мови в 6-их класах, математики в 7-х класах.

Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно та фіксується у календарному плані, який погоджується директором. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;

Ø запровадження резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо. Потреба виділення резервних годин протягом начального року буде визначатися за запитами учнів, наказу директора та оплатою відповідно до журналу замін;

 Ø  поділ класу на дві групи (дівчат та хлопців) при вивченні трудового навчання здійснюється з паралельних класів.

 Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах, які розроблено на основі Освітньої програми. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Якість повної загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної складових навчального плану, які обов'язково фінансуються з відповідних бюджетів.

      Гранична наповнюваність класів встановлюються відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».

     Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Відповідно до санітарно-гігієнічних норм тривалість уроків у 5-9-их класах– 45 хвилин.

    Навчальний план зорієнтований на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

      Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Базова середня освіта здобувається після здобуття початкової освіти. Учні, які здобули початкову освіту на 1 вересня  поточного навчального року, розпочинають здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

- предмети за вибором;

- роботу в проєктах;

- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Перелік освітніх галузей

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Використання навчальних програм

У 6-9 класах використовується Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затверджена наказом МОН від 20.04.2018 року № 405, «Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (затверджений наказом МОН від 07.06.2017 № 804)

Форми організації освітнього процесу та методи навчання

Основними формами організації освітнього процесу в закладі в 2022-2023 навчальному році є різні типи уроку:

- формування компетентностей;

- розвитку компетентностей;

- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

- корекції основних компетентностей;

- комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, спектаклі, квести, інтерактивні уроки (уроки-дискусії, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, індивідуальні та групові консультації тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Оглядова конференція (для 8-9 класів) передбачає обговорення ключових положень вивченого матеріалу, здобувачем освіти розкриваються нові узагальнювальні підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновлення та систематизації раніше отриманих знань.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують про виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

 Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

          Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 За необхідності у закладі освіти здійснюється освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання.

З метою забезпечення в школі єдиних підходів до створення електронного освітнього середовища освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання навчання організовується через сервіси  Classroom, Zoom, Classmeet.

Організація освітнього процесу під час дистанційного навчання може передбачати навчальні (у тому числі практичні, лабораторні) заняття, вебінари, он[1]лайн форуми та конференції, самостійну роботу, дослідницьку, пошукову, проєктну діяльність, навчальні ігри, консультації та інші форми організації освітнього процесу. Організація освітнього процесу має забезпечувати регулярну та змістовну взаємодію суб’єктів дистанційного навчання, з використанням форм індивідуальної та колективної навчально-пізнавальної діяльності учнів, а також здійснення ними самоконтролю під час навчання. Отримання навчальних матеріалів, спілкування між суб’єктами дистанційного навчання під час навчання, що проводиться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації в синхронному або асинхронному режимі.

Педагогічні працівники самостійно визначають режим (синхронний або асинхронний) проведення навчальних занять. При цьому не менше 30 відсотків навчального часу, передбаченого освітньою програмою ліцею, забезпечується в синхронному режимі.

Для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин (стан здоров’я, відсутність доступу (обмежений доступ) до мережі Інтернет або технічних засобів навчання, зокрема дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, багатодітних, малозабезпечених сімей, тощо), ліцей забезпечує використання інших засобів комунікації, доступних для учнів за особистою заявою батьків/офіційних представників (телефонний, поштовий зв'язок тощо).

Система оцінювання навчальних досягнень учнів

Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

     Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

     Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

Оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно.

Перевірка робіт учнів відбувається в термін, вказаний учителем. Якщо робота на перевірку надана невчасно, її перевірка здійснюється тільки за згодою вчителя. Вчитель має право за певними видами робіт здійснювати вибіркову перевірку надісланих учнями виконаних завдань.

Облік навчальних занять і результатів навчання учнів під час дистанційного навчання здійснюється відповідно до законодавства в класному журналі. Організація освітнього процесу під час дистанційного навчання здійснюєтьсяз дотриманням вимог законодавства про освіту, захист персональних даних, а також санітарних правил і норм (щодо формування розкладу навчальних занять, рухової активності (фізкультхвилинок), вправ для очей, тривалості виконання завдань для самопідготовки у позанавчальний час). Дистанційне навчання організовується для учнів, які не мають медичних протипоказань до занять з комп’ютерною технікою.

Критерії, що розробляються вчителями спільно з учнями для оцінювання різних видів завдань, для різнх занять або навчальних тем розміщуються в навчальних кабінетах або ж оголошуються перед початком виконанням робіт

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

-кадрове забезпечення освітньої діяльності: заклад  забезпечений педагогічними працівниками, які мають відповідну освіту та професійно-практичну підготовку:

Усі вчителі вчасно, відповідно до перспективного плану, проходять курси підвищення кваліфікації та атестуються у відповідності з чинними нормативними документами. Учителі ліцею систематично беруть участь у методичних заходах районного, обласного рівнів, підвищують свій методичний рівень шляхом самоосвіти, беруть участь у вебінарах та тренінгах.

-навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності: педагогічні працівники закладу   використовують навчальні програми затверджені наказом МОН від 07.06.2017 № 804.

Усі учні 6-9 класів забезпечені підручниками, учителі у своїй роботі використовують навчальні програми, підручники і навчально-методичні посібники, які мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».

-матеріальне забезпечення закладу на достатньому рівні. Заклад освіти частково забезпечений комп’ютерною технікою; задовільна матеріально-технічна база кабінетів фізики, хімії, біології, іноземних мов, трудового навчання; української мови та літератури, початкових класів, створені   умови для занять фізичною культурою, школа забезпечена спортивним та залом для заняття кікбоксингу, спортивним майданчиком; танцювальним залом.  

Якість проведення навчальних занять та моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

З метою контролю та аналізу якості знань та якості перевірки знань учителями адміністрацією проводиться: моніторинг навчальних досягнень учнів та моніторинг якості знань учнів. Контрольно-оцінювальна діяльність спрямована на: аналіз ходу реалізації освітньої програми та навчального плану; діагностування досягнень здобувачів освіти на кожному з етапів освітнього процесу; визначення особистих результатів здобувачів освіти; вибудову індивідуальної траєкторії розвитку здобувачів освіти; мотивацію прагнення здобути максимально можливі результати; вчасний вияв проблем та їх запобігання; виховання ціннісних якостей особистості, бажання навчатися, переконання у власних можливостях і здібностях.

З метою виховання відповідальності, розвитку зацікавленості, своєчасного виявлення прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції упродовж навчання в школі здобувачі освіти мають використовувати способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання. Оцінювання навчальних досягнень учнів 6-9 класів відбувається за 12- бальною шкалою відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 року № 371, та Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 року № 329. Критерії, що розробляються вчителями спільно з учнями для оцінювання різних видів завдань, для різних занять або навчальних тем оголошуються перед початком виконання робіт. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з усіх предметів розміщуються на офіційному сайті закладу освіти.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Повна середня освіта (профільна)

        Загальний обсяг тижневого навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-го класу – 38 годин, 11-го класу складає 38 годин.

Навчальний план для 10-11 класів розроблено відповідно до Державного стандарту, впроваджується у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2019 року. З метою реалізації профільного навчання в закладі  впроваджено філологічний профіль (таблиця  3) Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 № 408 у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493 зі змінами.

      Зміст філологічного профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

- профільного предмета «Українська мова»

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова (англійська)», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика», «Астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України».

Вибірково-обов’язковими предметами в 2022-2023 навчальному році обрані  предмети – «Технології » (1,5 год.) та «Інформатика» (1,5 год.).

Профільним предметом є «Українська мова» (4 год.).

    Варіативна складова навчального плану використовується наступним чином:

  Запроваджені індивідуальні заняття з метою удосконалення знань здобувачів освіти: - українська література – 10 клас (1год);

- «Історія України» - 10 клас (1 год.), 11 клас (1 год.);

-  «Географія» - 11 клас (1год);

    Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальному плані (додаток 3).

     Навчальний план зорієнтований на роботу закладу загальної середньої освіти за п’ятиденним навчальним тижнем.

      Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог чинних нормативних документів, що визначають санітарно-епідеміологічні вимоги до освітнього процесу. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

 Очікувані результати навчання здобувачів освіти

     Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Ключові компетентності: уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів, які враховуються при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти;
• предмети за вибором
• роботу в проектах;

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти

     Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Учні, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти. 

Перелік освітніх галузей:

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

 Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: 

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей; 
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; 
• корекції основних компетентностей; 
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. 

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 10-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. 

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу. 

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). 

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

За необхідності в закладі здійснюється організація дистанційного навчання. Умовами для її організації є тимчасове (не більше 14 днів) здобуття освіти для осіб, які не можуть відвідувати навчальні заняття з поважних причин, та для класів, у яких перевищено епідеміологічний поріг захворюваності на ГРВІ.

З метою забезпечення в закладі єдиних підходів до створення електронного освітнього середовища освітній процес під час дистанційного навчання організовується на платформі ZOOM, Google через сервіси Classroom, МЕЕТ, JAMboard. 

Організація освітнього процесу під час дистанційного навчання може передбачати навчальні (у тому числі практичні, лабораторні) заняття,  вебінари, онлайн форуми та конференції, самостійну роботу, дослідницьку, пошукову, проєктну діяльність, навчальні ігри, консультації та інші форми організації освітнього процесу.

Організація освітнього процесу має забезпечувати регулярну та змістовну взаємодію суб’єктів дистанційного навчання, з використанням форм індивідуальної та колективної навчально-пізнавальної діяльності учнів, а також здійснення ними самоконтролю під час навчання. Отримання навчальних матеріалів, спілкування між суб’єктами дистанційного навчання під час навчальних та корекційно-розвиткових занять, що проводяться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації в синхронному або асинхронному режимі.

Педагогічні працівники самостійно визначають режим (синхронний або асинхронний) проведення навчальних занять. При цьому не менше 30 відсотків навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, забезпечується в синхронному режимі.

Для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин (стан здоров’я,  відсутність доступу (обмежений доступ) до мережі Інтернет  або технічних засобів навчання, зокрема дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, багатодітних, малозабезпечених сімей тощо), заклад освіти забезпечує використання інших засобів комунікації, доступних для учнів за особистою заявою батьків/офіційних представників (телефонний, поштовий зв'язок тощо).

Заклад освіти забезпечує регулярне відстеження результатів навчання учнів, а також надання їм підтримки в освітньому процесі (за потреби).

Оцінювання результатів навчання учнів проводяться за видами оцінювання, визначеними спеціальними законами, і відповідно до критеріїв, визначених Міністерством освіти і науки України. Оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій.

Перевірка робіт учнів відбувається в термін, вказаний учителем. Якщо робота на перевірку надана невчасно, її перевірка здійснюється тільки за згодою вчителя. Вчитель має право за певними видами робіт здійснювати вибіркову перевірку надісланих учнями виконаних завдань.

Облік навчальних занять і результатів навчання учнів під час дистанційного навчання здійснюється відповідно до законодавства (у класному журналі, свідоцтвах досягнень). Організація освітнього процесу під час дистанційного навчання здійснюється з дотриманням вимог законодавства про освіту, захист персональних даних, а також санітарних правил і норм (щодо формування розкладу навчальних занять, рухової активності (фізкультхвилинок), вправ для очей, тривалості виконання завдань для самопідготовки у позанавчальний час). Дистанційне навчання організовується для учнів, які не мають медичних протипоказань до занять з комп’ютерною технікою.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів

Оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи здійснюється за 12-бальною системою(шкалою), відповідно до наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти».

      Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

     Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.). Критерії, що розробляються вчителями спільно з учнями для оцінювання різних видів завдань, для різнх занять або навчальних тем розміщуються в навчальних кабінетах або ж оголошуються перед початком виконанням робіт

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей)

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.

Здобувати профільну середню освіту можуть особи, які завершили здобуття базової середньої освіти.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

   Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: кадрове забезпечення освітньої діяльності, навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності, матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності, якість проведення навчальних занять, моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), системи оцінювання навчальних досягнень учнів.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

       Освітня програма закладу сформована на основі Типової освітньої програми, схвалена педагогічною радою закладу освіти та затверджена директором.

 Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

- кадрове забезпечення освітньої діяльності: заклад забезпечений педагогічними працівниками, які мають відповідну освіту та професійно-практичну підготовку;

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності: педагогічні працівники   використовують навчальні програми затверджені наказом МОН від 28.11.2019.№ 1493, а також враховує інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти в 2022/2023 навчальному році, затверджені листом МОНУ №1/9530-22 від 19.08.2022;

- матеріальне забезпечення закладу   на достатньому рівні. Заклад освіти частково забезпечений комп’ютерною технікою; задовільна матеріально-технічна база кабінетів фізики, хімії, біології, іноземних мов, трудового навчання; створені   умови для занять фізичною культурою, зокрема школа забезпечена  спортивним та гімнастичним залами та спортивним майданчиком.

Директор закладу                                              Н.Т. Шолох

Освітня програма

для 1-11 класів

Киїнського ліцею імені Костянтина Светенка

Киїнської сільської ради

на 2023-2024 навчальний рік

  https://docs.google.com/document/d/1SCHUi4P0WbziXk5_UCTiM6cwaEbLpPJf/edit?usp=sharing&ouid=101631724906059889813&rtpof=true&sd=true