ВСЯО КИЇНКА

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

в Киїнському опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Костянтина Светенка Киїнської сільської ради

Чернігівського району Чернігівської області

с. Киїнка

2020

І. Загальні положення.

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в  Киїнському опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Костянтина Светенка Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області  (далі – заклад) розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти та інших нормативних документів (далі – Положення). Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі  має гарантувати якість освітньої діяльності і забезпечувати стабільне виконання нею вимог чинного законодавства, державних та галузевих стандартів освіти.

1.2. Під внутрішньою системою розуміється сукупність умов, процедур і заходів у закладі, що забезпечують ефективність освітніх і  управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість результатів навчання учнів, забезпечують формування їхніх ключових компетентностей, а також сприяють всебічному розвитку особистості учнів.

Існування внутрішньої системи дає можливість закладу:

- підвищувати якість освітніх послуг і забезпечувати довіру до результатів навчання;

 - створювати умови навчання та праці, які забезпечують партнерство

учасників освітнього процесу;

- отримувати постійний зворотній зв'язок від учасників освітнього процесу щодо якості освіти, відзначати успішні практики та вчасно реагувати на виявлені проблеми;

- приймати обґрунтовані управлінські рішення, які спрямовані на підвищення якості освіти та освітньої діяльності;

- постійно вдосконалювати освітнє середовище, систему оцінювання учнів, педагогічну діяльність, управлінські процеси закладу освіти;

- забезпечити прозорість діяльності закладу освіти і готовність до змін в інтересах учасників освітнього процесу.

1.3. Колегіальним органом управління Киїнського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Костянтина Светенка Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада. 

1.4. Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в гімназії є:

•           гарантування якості освіти;

•           формування довіри громади до закладу освіти;

•           постійне та послідовне підвищення якості освіти.

      Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в закладіи покладається на директора ЗЗСО.

1.5. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:

- стратегію та процедури забезпечення якості освіти; 

- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

- критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти; 

- критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

- критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти; 

- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти; 

- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

1.6. Складовими   напрямами внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу є :

1. Освітнє середовище.

2. Система оцінювання освітньої діяльності учнів.

3.Система педагогічної, експериментальної та науково-дослідницької діяльності.

4. Система управлінської діяльності.

1.7.Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (ВСЗЯО) погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.

            ІІ. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти в закладі  базується на принципах:

- принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на учня, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток,виховання і соціалізація особистості, здатної до життя в суспільствіта цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності; 

•         принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;

•         принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності; 

•     принцип  відкритості  інформації  на  всіх  етапах  забезпечення  якості  та  прозорості  процедур  системи забезпечення якості освітньої діяльності.

2. Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

·         функціонування системи формування компетентностей учнів;

·         підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу закладу;

·         забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

·         створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності;

·         забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

·         створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;

·         запобігання та протидію булінгу (цькуванню);

·         застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності.

- відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти; 

- відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності; 

- системності в управлінні якістю на всіх стадіях освітнього процесу;

- здійснення обґрунтованого моніторингу якості;

- готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;

- відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності. 
Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення  процедур і заходів: 

- удосконалення планування освітньої діяльності;

-підвищення якості знань здобувачів освіти; 

-  посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти; 

- розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

- забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;

-  створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти. 

Основні напрямки політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі: 

- якість освіти; 

- рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності; 
- якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання. 
Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти в закладі включає послідовну підготовку та практичну реалізацію  етапів управління: 
– планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку;

- визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації); 
– організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії в процесі виконання завдань); 
– контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами); 

– коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам). 
        Система контролю якості освітнього процесу в закладі включає: 
- самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості; 
- контроль якості результатів навчання та об’єктивності оцінювання; 
- контроль якості реалізації навчальних (освітніх) програм. 
Критерії ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі: 
- досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання;
- відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам їх навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;
- якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників; 
- показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення; 
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників. 

ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності 

Система забезпечення академічної доброчесності в закладі функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту», розробленого шкільного Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу. 
Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає: 
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; 

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; 
- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність; 

- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; 
- об’єктивне оцінювання результатів навчання. 

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає: 
- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- постійна підготовка до уроків, домашніх завдань;

- самостійне подання щоденника для виставлення педагогом одержаних балів; 
- надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам (особам, які їх замінюють).

Порушенням академічної доброчесності в закладі вважається: 
- академічний плагіат; 

- фабрикація; 
- списування; 
- обман; 
- хабарництво; 
- відмова своєчасно надавати інформацію (усно або письмово) про методики, технології, прийоми, методи викладання, стан виконання програми, рівень сформованості компетентностей здобувачами освіти; 

- необ’єктивне оцінювання;

- невиконання обов’язків педагогічного працівника, передбачених статтею 54 Закону України «Про освіту».

Заходи, спрямовані на дотримання академічної доброчесності в закладі, включають: 
– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з вимогами щодо належного оформлення посилань на використані джерела інформації; 
– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення; 

– проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотриманням правових та етичних норм і принципів, коректного менеджменту інформації при роботі з інформаційними ресурсами й об’єктами інтелектуальної власності; 

– включення до планів виховної роботи класних колективів заходів із формування у здобувачів освіти етичних норм, що унеможливлюють порушення академічної доброчесності; 

– розміщення на веб-сайті закладу правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу. 

Виявлення та встановлення фактів порушення етики та академічної доброчесності, види відповідальності прописані в шкільному Положенні про академічну доброчесність учасників освітнього процесу.

IV. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти закладу

Оцінювання якості знань здобувачів освіти здійснюється відповідно до  «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Критерії  оцінювання  та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою  складовою  навчальної  програми предмета.  На  початку вивчення теми  вчитель  повинен  ознайомити  учнів  з системою та критеріями її оцінювання.

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. 

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в школі включає критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання. Оприлюднення та інформування про критерії оцінювання прозоре і зрозуміле для всіх учасників освітнього процесу.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна:

• мати у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;
• дозволяти гарантовано досягти і перевищити ці результати;
• заохочувати учнів апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку;
• розвивати в учнів впевненість у своїх здібностях і можливостях;
• використовувати самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

Система оцінювання неможлива без інформування учнів про критерії оцінювання та розуміння того, як і за що їх оцінюють.

Процес інформування і оприлюднення критеріїв потрібно розпочинати із критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених Міністерством освіти і науки України:

1. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (наказ монмс від 13.04.2011 р. № 329) Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0566-11
2. Оцінювання учнів 1 класу (наказ МОН №924 від 20 серпня 2018р.)
3. Оцінювання учнів 2 класу (наказ МОН №1154 від 27 серпня 2019р.)
4. Оцінювання учнів 3 класу (наказ МОН №1146 від 16 вересня 2020р.)
5. Оцінювання учнів 4 класу (наказ МОН №1009 від 19 серпня 2016р.)
6. Види оцінювання навчальних досягнень учнів: поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та ДПА (наказ МОН №371 від 05.05.2008 р.)
7. Правила та процедури оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти
8. Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 року № 1222/ Міністерство освіти і науки України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1222729-13/stru

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.

При виконанні обов’язкового виду роботи вчитель повинен мати розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН, а також враховують особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), освітню програму  школи, компетентнісний підхід до викладання предмета (курсу), організаційну форму проведення навчального заняття).

Батьків і учнів інформувати про правила та процедури оцінювання навчальних досягнень, передусім – про порядок поточного та підсумкового оцінювання, чинники, які впливають на тематичне оцінювання учнів тощо. З правилами і процедурами оцінювання батьків і учнів ознайомлювати на початку навчального року. Пам’ятати, що оцінка має стимулювати учнів до навчання, а не використовуватись для покарання.

Метою навчання є  сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентністного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. 

До ключовихкомпетентностей належать:

1. Вільне володіння рідною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2.  Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3.  Математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4. Компетентність у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5. Інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6. Екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7. Інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8. Навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9. Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10.  Культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11.  Підприємливість та фінансова грамотність,  що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є:

• контролююча –  визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
• навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
•  діагностико-коригувальна – з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня  в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
• стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;
•          виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

 Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи

При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти враховуються:

• характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
• сформованість  предметних умінь і навичок;
• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
• самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

• повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;
• глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;
• гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;
• системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;
• міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

  Система оцінювання знань здобувачів освіти включає формувальний, поточний, підсумковий (тематичний, семестровий, річний) , ДПА контроль знань та вмінь здобувачів освіти, зовнішнє незалежне оцінювання. Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів на предмет їх відповідності вимогам навчальної програми, вибір форм, змісту та способу оцінювання здійснюють педагогічні працівники закладу освіти.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

•         усунення безсистемності в оцінюванні;

•         підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

•         індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

•         систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

•         концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Учень має право на підвищення семестрової оцінки.

  Державна підсумкова атестація здобувачів освіти здійснюється відповідно до наказу МОН України від 07.12.2018 № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» (Із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 221 від 18.02.2019, № 246 від 19.02.2020). Державна підсумкова атестація учнів – це форма контролю відповідності освітнього рівня випускників закладу загальної середньої освіти І, ІІ  ступенів. 

Показники: рівень успішності, кількість переможців всеукраїнських предметних олімпіад ІІ, ІІІ етапів, МАНу, творчих та інтелектуальних конкурсів, результативність працевлаштування випускників, рейтинг школи в ОТГ.

При розроблення завдань моніторингу використовувати завдання міжнародних моніторингів      PISA, TIMSS  та інших.

За результатами моніторингових досліджень, що стосуються системи    

          оцінювання навчальних досягнень учнів здійснювати: 

• порівняльний аналіз між результатами ДПА та підсумковим оцінюванням учителя з предмета (курсу);
• аналіз середнього балу класів за підсумками семестрового і річного оцінювання ;
•  порівняльний аналіз навчальних досягнень новоприбулих учнів із рівнем навчальних досягнень у попередніх закладах освіти ;
• порівняльний аналіз середнього балу навчальних досягнень учнів з окремих предметів;

Використання оцінювання у балах як мірила оцінювання має не завжди позитивний ефект для визначення навчальних досягнень учнів, які б враховували індивідуальний поступ учня. Тому в освітньому процесі застосовувати формувальне оцінювання. 

Навчальні досягнення здобувачів у 1-3 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: 

• підтримати навчальний розвиток дітей;
• вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку;
• діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; 
• вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; 
• аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; 
• мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;
• виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок,  переконання у власних можливостях і здібностях.

Результати  оцінювання  здобувачів    освіти  обговорюються  на засіданні педагогічної  ради школи.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання діяльності педпрацівників закладу

Якість педагогічного складу школи регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації. Прийняття на роботу здійснюється за відкритими і прозорими процедурами на конкурсній основі до заміщення посад за формою контракту, яка передбачає розділи: загальні положення; права та обов’язки педагогічного працівника із визначенням вимог до якості освітньої діяльності, якості викладання, забезпечення навчальними ресурсами, неперервності професійного розвитку; оплата праці та соціально-побутове забезпечення.

Основними документами планування та обліку роботи педагогічних

працівників є класні журнали, календарне планування з предметів інваріантної і варіативної складової робочого навчального плану та поурочне планування. 

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в  закладі передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.  Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-ѴІІІ, чинного з 28.09.2017 року. 
       Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог (ст. 24 Закону «Про повну загальну середню освіту»). 
Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у закладі є: 

- стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації; 

- систематичність підвищення кваліфікації; 

- наявність педагогічних звань, почесних нагород; 

- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо; 

- участь в експериментальній діяльності; 

- результати освітньої діяльності; 

- оптимальність розподілу педагогічного навантаження; 

- показник плинності кадрів. 

   Професійний розвиток та вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей  реалізується в системі післядипломної освіти на базі Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського та інших навчальних закладів і освітніх установ. Безперервний професійний розвиток педагогічних працівників забезпечується системою постійно діючих наукових та методичних заходів різного рівня.

Відповідність  фаховості  вчителя  навчальній  дисципліні  визначається відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту,  або  про  вчене  звання,  або досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходженням  відповідного  підвищення кваліфікації педагогічних працівників щорічно, яке здійснюється відповідно до статті 59 Закону України "Про освіту" за такими видами: 

- довгострокове підвищення кваліфікації: курси;

- короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи», вебінари тощо. 

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин.

Показником ефективності та результативності оцінювання діяльності педагогічних працівників є їх атестація та сертифікація.
    Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці:

Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя

Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.
Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

Критерії оцінювання діяльності педпрацівників закладу містяться в документах:

1. Атестація педагогічних працівників (наказ мон № 930 від 06.10.2010 р. «Про затвердження типового положення про атестацію педагогічних працівників»), Атестація. Зміни до типового положення про атестацію педагогічних працівників (наказ МОН від 08.08.13 р. № 1135)
2. Підвищення кваліфікації педпрацівників (наказ МОН №36 від 15.01.2018 р. «Про затвердження типової освітньої програми організації і проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладами післядипломної педагогічної освіти»)
3. Сертифікація педагогічних працівників (положення “Про сертифікацію педагогічних працівників”, затверджене постановою КМУ №1190 від 27.12.2018 р)
4. Професійний стандарт «Вчитель початкових класів ЗЗСО» (наказ Міністерства соціальної політики України від 10.08.2018 р. №1143).
5. Наказ МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

VІ. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівника закладу

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» та згідно з нормативними документами:

1. Атестація. Зміни до типового положення про атестацію педагогічних працівників (наказ МОН від 08.08.13 р. № 1135)

2.Повноваження керівника закладу освіти (стаття 26 ЗУ «Про освіту»)

3.Типове положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти (наказ МОН України 28.03.2018 р. № 291)

Формою контролю за діяльністю керівників закладу освіти є атестація.
Ефективність управлінської діяльності керівника під час атестації визначається за критеріями:

• саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;
•  стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу освіти, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;
• річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;
• здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;
• забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;
• поширення позитивної інформації про заклад;
• створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);
• застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;
• забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;
• позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Ділові та особистісні якості керівника визначаються за критеріями:

• цілеспрямованість та саморозвиток;
• компетентність;
• динамічність та самокритичність;
• управлінська етика;
• прогностичність та аналітичність;
• креативність, здатність до інноваційного пошуку;
• здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

            За результатами моніторингу якості освітньої діяльності суб’єктів освітнього процесу визначаються відхилення фактичних значень від планових, здійснюється самооцінка, приймаються управлінські рішення щодо забезпечення якості освітньої діяльності. Аналіз результатів освітньої діяльності закладу висвітлюється у звітах директора та оприлюднюється на персональному сайті закладу.

У школі затверджено стратегію  розвитку закладу, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності. Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи. Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу.

Управління процесом забезпечення якості освіти в закладі забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (статут, положення, рішення, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.

Критерії ефективності управлінської діяльності щодо забезпечення   функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

• наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);
• оптимальність та дієвість управлінських рішень;
• керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);
• формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової;
• підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
• наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

VII. Інформаційна система для ефективного управління закладом освіти.

Роботу інформаційної системи закладу освіти забезпечує наявність доступу до мережі Інтернет для учнів та педагогічних працівників.  Заклад  повністю підключений до мережі швидкісного Інтернету (швидкість  доступу - 100 Мбіт/с), є зона Wі-Fі підключення, має доступ до баз даних у режимі on-line шляхом використання програми «Курс: Школа», має електронну пошту та офіційний сайт, який відіграє значну роль в управлінні закладом освіти. Інтернету.

Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-, аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

• статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК ;
• інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів;
• інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками;

Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

 На офіційному сайті розміщуються:

• статут закладу освіти;
• ліцензії на провадження освітньої діяльності;
• структура та органи управління закладу освіти;
• кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
• освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
• ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
• мова освітнього процесу;
• штатний розпис, кошторис, наявність вакантних посад;
• матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
• результати моніторингу якості освіти;
• річний звіт про діяльність закладу освіти (Звіт директора щодо діяльності закладу за навчальний рік);
• правила для учнів, вчителів, батьків;
• умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;

 Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти. З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційноосвітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

VIII. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

Універсальний дизайн закладу освіти створюється на таких принципах:

• рівність і доступність використання;
• гнучкість використання;
• просте та зручне використання;
• сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів;
• низький рівень фізичних зусиль;
• наявність необхідного розміру і простору.

Заклад  забезпечує здобувача освіти з особливими освітнім потребами інклюзивним освітнім середовищем :

• необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам;
• умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання.

Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципі розумного пристосування.

  Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища передбачає:

• організацію безбар’єрного простору (фізичну можливість та зручність потрапляння до закладу освіти, фізичну безпеку при пересуванні в ньому; можливість вільного отримання інформації про заклад освіти і освітні послуги, що надаються);
• облаштування ресурсної кімнати (організація зони навчання та побутово-практичної зони);
• забезпечення медіатеки мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації;
• застосування допоміжних технологій ( інтерактивне обладнання);
• створення комплексної системи заходів із супроводу учня з особливими освітніми потребами (корекційно-розвивальні заняття з практичним психологом, вчителем-логопедом, вчителем-дефектологом);
• адаптацію та модифікацію типової освітньої програми або її компонентів (гнучкість програми, різні навчальні методики і проведення відповідного оцінювання, розробка індивідуальної програми розвитку);
• реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей, подолання ментальних бар’єрів у взаємодії, неупередженості та недопущення дискримінації;
• здійснення психолого-педагогічного супроводу формування у дітей з особливими освітніми потребами почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повноцінності та значущості у суспільстві.

         Основними завданнями моніторингу інклюзивного навчання є:

- Відстеження здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;

 - Контроль забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;

 - Створення корекційно-розвиткового середовища для задоволення освітніх потреб учнів з особливими освітніми потребами;

 - Створення позитивного мікроклімату у закладі для класів з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;

 - Забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;

 - Надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.

IX. Наявність  необхідних  ресурсів  для  організації  освітнього  процесу

Для організації освітнього процесу заклад освіти має бути забезпечений такими ресурсами:

• Державні стандарти початкової, базової, повної загальної середньої освіти;
• наскрізна освітня програма;
• статут закладу освіти;
• стратегія розвитку закладу освіти;
• річний план роботи закладу освіти;
• штатний розпис закладу освіти;
• календарно-тематичне планування;
• методики та технології організації освітнього процесу;
• методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
• система матеріального та морального заохочення;
• плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Приміщення Киїнського опорного ЗЗСО І-ІІІ ступенів імені Костянтина Светенка Киїнської сільської ради Чернігівськог району Чернігівської області  складається  з двоповерхового  навчального корпусу, в якому розташовані навчальні кабінети, класні кімнати, спортивні зали,  майстерні, їдальня. Стан  будівлі  добрий.

Приміщення  та  територія   відповідають  державним  санітарно-гігієнічним  нормам   щодо  утримання  закладів освіти.

Навчальні  класи  та  кабінети  повністю забезпечені  меблями.

Діє  локальний  водопровід.

Їдальня  відремонтована, оснащена необхідним  технологічним  обладнанням. Приміщення  їдальні  розраховане  на  120   посадкових  місць. Запроваджено проєкт «Нове шкільне харчування» за рецептурою страв Є.Клопотенка.

Заклад працює  за  класно-кабінетною  системою. У школі  наявні  кабінети: фізичний, хімічний, біологічний, географічний, математичний, української  мови  та  літератури, англійської мови(2), історії, інформатики(2), початкових класів (8).. Усього  класних  кімнат – ???. Наявні    бібліотека, спортивні зали(2),  хореографічна зала, спортивний майданчик, комбінована  майстерня  та  майстерня  обслуговуючої  праці. Рівень матеріально-технічного  забезпечення  навчальних  кабінетів  задовільний. Ефективно  використовується  база  кабінетів  фізики, початкової школи, англійської мови, географії,  слюсарної майстерні, обслуговуючої праці.  У  спортивній залі  є  достатня  кількість  спортивного  інвентаря  та  обладнання.

Кількість комп'ютерів – , портативних ноутбуків – , планшетів – , принтерів – . Наявний  доступ  до  всесвітньої  інформаційної  мережі  Інтернет (швидкість  доступу - 100 Мбіт/с).

У 2020 році  в закладі обладнано сучасну ресурсну кімнату для дітей з ООП.

       Учні забезпечені підручниками, програмовою  художньою  літературою.  Книги  зберігаються  в  належних  умовах.

 ХІ.  Прикінцеві положення

Результати моніторингу внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі повинні мати стимулюючий характер для змін певної освітньої діяльності.

Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі повинна бути об’єктивною, відкритою, інформативною, прозорою.

Положення «Про внутрішню систему забезпечення якості освіти» ухвалюється педагогічною радою закладу більшістю голосів і набирає чинності з моменту схвалення.